Шарова опора – це не що інше, як шарнір, яким ступиця колеса кріпиться до важеля підвіски. Головне її завдання – давати колесам свободу переміщення в горизонтальній площині і виключати – у вертикальній. Взагалі, шарові шарніри використовуються далеко не тільки в опорах ступиць – їх можна зустріти і в рульовій трапеції, і навіть в кріпленні газових упорів капота.
Але до певного часу замість рухомих шарових шарнірів на поворотних колесах використовували шкворневий шарнір – важкий, що вимагає періодично мастила, а головне – забезпечує колесу тільки свободу повороту по одній осі, що негативно позначалося на керованості.
Конструктори розуміли, що шарова опора буде приймати кожен удар від дороги, тому робота на знос стане колосальною. Робити деталь з особливо міцним алмазним напиленням сенсу не було, тому її свідомо перетворили майже в розхідник. З тим, щоб в разі чого, можна було без проблем, відвернувши пару болтів і гайку, замінити новою.
Будова
Спочатку опора представляла з себе корпус, в який встановили шаровий палець і піджали через металеву пластину пружиною, а зверху накрили пильником. Щоб палець не зносився через два дні, заклали мастильний матеріал і дали вказівку всім, хто займається обслуговуванням, регулярно перевіряти і замінювати мастило в корпусі.
Потім настала ера пластика, і з конструкції пішла пружина. Шарова частина пальця була поміщена в півсферу, створену вкладишами з вищезгаданого матеріалу. З тих пір, по суті, конструкція не змінилася, єдине, пластик був замінений на більш зносостійкий нейлон.
Шарові опори розділилися на обслуговувані і необслуговувані, тобто з можливістю розбирання і без, відповідно, але майже на всіх машинах давно ставлять опори, які не обслуговуються.
Скільки в підвісці шарових опор?
Все зводиться до типу підвіски. У типі підвіски Макферсон шарових дві – вони знаходяться знизу. Чим більше важелів, тим більше шарових. Шарові опори є верхні і нижні, а на найскладніших підвісках, в основному це стосується Volkswagen і Audi, шарових може бути і по п’ять штук на одну сторону.
Кріплення
Зараз вся класифікація зводиться не до типу конструкції самої шарової, а до способу її установки – від цього дуже сильно залежать витрати на заміну. Найпростіша і миролюбно налаштована до господаря автомобіля конструкція – з кріпленням корпусу опори до важеля підвіски за допомогою болтів, гайок або заклепок. В такому випадку від’єднати зношену шарову від важеля не складе труднощів. Здавалося б, конструкція доведена до досконалості, але з кінця 1990-х років інженери поступово стали відмовлятися від неї на користь опори, інтегрованої у важіль підвіски.
Є компромісна конструкція, в якій немає елементів кріплення до важеля, але є елемент фіксації – стопорне кільце. В такому випадку опора просто запресована у важіль (наприклад – Zafira C і Jeep Patriot). Щоб її замінити, доведеться використовувати прес чи інший силовий спосіб.
Основні типи кріплення до важеля розглянули, тепер звернемо увагу фіксації шарової опори до поворотного кулака, за умови, що опора на важелі. Тут тільки два варіанти: палець опори може приєднуватися і кріпитися гайкою, яка або шплінтується, або застосовується самоконтрящаяся гайка з внутрішнім стопорним кільцем. Альтернативний варіант кріплення – стяжним болтом, як, наприклад, у Hyundai Santa Fe з 2006 року. Останній варіант більш клопіткий, так як болт, на практиці, схильний до закисання.
Пильники
Вони у шарової опори є завжди, незалежно від того чи вона знімається чи інтегрована у важіль опори. І вони замінні! Невелика поблажка від конструкторів і маркетологів. Але після радісної звістки змушений засмутити: як часто ви заглядаєте під автомобіль і дивитесь на пильники? Найвідповідальніші – раз в 10-15 тисяч кілометрів при періодичному ТО, а в більшості, автовласники бачили свою машину знизу пару раз (коли майстер показував знос підвіски) або не бачили зовсім.
Як би там не було, але вчасно виявити потрісканий, але не пошкоджений пильник ймовірність мала, значить ви звернете на нього увагу, тільки якщо йому прийде кінець, а це автоматично заміна шарової опори.
Причини виходу з ладу шарових опор
Причин є декілька. Перша: підвищені ударні навантаження на підвіску при проїзді, наприклад, по трамвайних коліях на непристойній швидкості або звичайна експлуатація автомобіля в незвичайних дорожніх умовах, якими нас не здивуєш. Друга: відсутність мастильного матеріалу там, де він повинен бути. І третій: руйнування пильника опори.
Що стосується конструктивних особливостей підвісок і впливу цього на знос, то можна сказати наступне: будь-яка шарова опора буде зношуватися завдяки ударам і тертю. І якщо вам хочеться зберегти кошти і нерви, то потрібно частіше заглядати за колесо, а навіть краще – довірити огляд вашого авто професіоналам із автосервісу.
