За останні роки автомобільний ключ сильно змінився. Ще недавно ми просто вставляли в замок звичайний металевий ключ, а тепер користуємося принадами безключового доступу. У найближчому майбутньому ключ і зовсім обіцяє піти на покій, поступившись місцем смартфону. Саме час згадати, з чого все починалося.
Кривий стартер
Як ми знаємо, завдання пускової системи двигуна – розкрутити колінвал, щоб той, у свою чергу, привів в рух поршні, клапани та генератор, який живить свічки запалювання і паливну систему. Спочатку, в кінці 19-го – початку 20-го століття для цих цілей придумали так званий кривий стартер – ручку, яка вставлялася в спеціальний паз в передній частині двигуна. Її потрібно було крутити вручну, причому застосовувати не тільки фізичну силу, але і кмітливість.
Зокрема, досвідчені водії відчували по зусиллю на важелі, в якій позиції знаходяться поршні і на такті стиснення смикали важіль різкіше, щоб спровокувати спалах в циліндрах. Правда, працювати з кривим стартером доводилося дуже акуратно, тому що коли мотор заводився, то заводна ручка могла вдарити по руках і навіть зламати пару пальців.
Над альтернативою кривому стартеру стали замислюватися практично відразу, як тільки автомобіль став масовим. Перший прототип електричного стартера з’явився в 1899-м, а першим серійним автомобілем, для запуску якого не потрібно було мучитися з важелем, став Cadillac Model Thirty 1914 року. Потім досить довгий час отвір під ручку запуску існував як резервний спосіб завестися при розрядженому акумуляторі. На вітчизняних машинах він зустрічалося аж до 90-х років.
Ключ
Практично відразу після появи електричного стартера запуск автомобіля на багато десятиліть довірили звичайному ключу. Були моделі з ручкою запуску без ключа, але в цілях безпеки швидко впровадили в конструкцію автомобіля замок запалювання. Аж до кінця 80-х років минулого століття удосконалювалися тільки форма борозенок і зубців ключа, ускладнюючи процес його підробки.
Чіп-ключ
Однак звичайний замок не міг вберегти автомобіль від викрадення належним чином. І вже з середини ХХ століття водії почали придумувати різні додаткові засоби захисту. Особливо популярним став переривник електричного кола, в який вставлялася струмопровідна «секретка». Залізяку, як правило, несли з собою щоразу, коли покидали машину надовго. Потім з’явилися «секретні кнопки», заховані під сидінням або в бардачку. До речі сказати, і сучасні автовласники не гребують подібними способами захисту автомобіля.
У 90-ті роки широкого поширення набули штатні іммобілайзери, що не дозволяють запустити двигун без ключа. Поблизу замку запалювання розміщували мітку, яка уловлювала сигнал транспондера, зашитого в головку ключа запалювання. У першій половині 90-х ще були поширені іммобілайзери, які розблокувалися з кнопки на ключі (як сигналізація), але вони досить швидко поступилися місцем автоматичним системам.
Від звичайних чіп-ключів з 90-х ця система принципово не відрізняється: просто радіус дії став ширший, а замок перестав представляти хоч якусь цінність. За великим рахунком, сучасний чіп-ключ взагалі не потрібно діставати з кишені. Приймач сигналу в автомобілі вловлює транспондер на відстані і розблокує двері, а потім закриває, як тільки ключ пропадає із зони дії. Технологія дозволяє тримати ключ при собі і в салоні, хоча на деяких моделях його потрібно вкладати в спеціальний слот.
Неважко здогадатися, що сигнал в кожному чіп-ключі до конкретного автомобіля закодований індивідуально. При втраті ключа доведеться купувати новий чіп і «прошивати» його, а потім «прописувати» в бортовому комп’ютері автомобіля. Зараз на деяких дорогих авто (наприклад BMW) система шифровки сигналу захищена настільки, що за виготовленням дубліката доведеться звертатися до офіційного дилера.
Викидний ключ
Досить дивно, що настільки банальна конструкція як викидний ключ запалювання набула широкої популярності лише на початку 21-го століття, коли сам ключ почав відступ, звільняючи місце транспондерам. Втім, бюджетні авто, як ми пам’ятаємо, все ще заводяться з ключа і викидний його варіант має ряд переваг. По-перше, з прибраним лезом немає ніяких шансів порвати кишеню або, скажімо, подряпати телефон. По-друге, багатьом, особливо молодим водіям, подобається сам процес: натискаєш на кнопочку і ключ вискакує як лезо ножа.
Майбутнє сьогодні. Ключ-додаток
Швидше за все, в найближчому майбутньому при покупці автомобіля чоловік стане отримувати спеціальний додаток для смартфона, за допомогою якого можна буде відкрити автомобіль і розблокувати його іммобілайзер, відстежувати його місце розташування через супутниковий зв’язок та навіть керувати ним на відстані. Втім, навіть якщо технологію управління авто зі смартфона доведуть до пуття остаточно, автомобільний ключ в тому чи іншому вигляді залишиться затребуваний, нехай і в якості резерву. Що робити, якщо смартфон зламався, потонув в туалеті або вивалився з вікна з восьмого поверху? Та й не довіряють люди поки що мобільним додаткам. Адже навіть ті, кому зараз 25, ще пам’ятають, як в тріскучі морози сусід заводив свої «Жигулі» з кривого стартера.
Джерело: https://www.kolesa.ru/article/evolyutsiya-klyucha-zazhiganiya-1-2014-05-15