Нещодавно ми згадували про датчик положення колінвалу: його завдання дуже близьке до тієї, яку вирішує датчик положення розподільного валу. Та й улаштовані вони практично однаково. То навіщо тоді потрібен другий датчик, який спостерігає за тим, як крутиться розподільний вал?
Були часи, коли двигуни обходилися і без нього, покладаючись виключно на дані датчика положення колінчастого валу (ДПКВ). Все було добре, але витрата бензину в цьому випадку була помітно вищою через попарно-паралельний режим упорскування палива. Тобто впорскування палива проходило через дві одночасно відкриті форсунки. В одному циліндрі при цьому паливо починало працювати (згоряти), а в іншому витрачалося даремно. Сьогодні через екологічні обмеження на додаток до ДПКВ з’явився датчик положення розподільного валу (ДПРВ). Алгоритм упорскування палива змінився.
Тепер почала відкриватися лише одна потрібна форсунка – почалася епоха фазованого упорскування. Завдання ДПРВ – дати зрозуміти блоку управління, що поршень у конкретному циліндрі підходить до верхньої мертвої точки, і зараз туди треба бризнути паливо через відкриту форсунку. Інші форсунки при цьому відкривати не треба.
Теоретично цей датчик не такий важливий, як ДПКВ. Основні функції виконує якраз датчик положення колінвала. Він сам здатний визначити швидкість обертання колінвала та його становище у момент часу – тобто визначити фази. І раптовий вихід з ладу датчика положення розподільного валу не такий страшний, як відмова ДПКВ. Найчастіше двигун лише перейде в попарно-паралельний режим упорскування палива. Але точна синхронізація з непрацюючим датчиком розподільного валу буде вже неможливою, і його доведеться міняти. Недаремно ДПРВ часто називають датчиком фаз, хоча це не зовсім точно.
Будова і принцип роботи ДПРВ
Тут знову згадаємо про датчик колінвала: датчики розподільного вала конструктивно такий самий. І він теж може бути оптичними, магнітними (індуктивними) та датчиками Холла. Останні – найпоширеніші. Ці датчики реагують на наближення металу, змінюючи напругу у сигнальному проводі. Як метал, який потрібно наблизити до датчика, використовується все той же диск, що задає, або окремий репер на розподільчому валі. Загалом, система майже та сама, що й у ДПКВ того самого типу.
Конструктивно датчик положення розподільчого валу теж не дуже відрізняється від датчика колінвала. Основна його деталь – це котушка, на яку після включення запалювання приходить постійна напруга від бортової мережі – 12 вольт. Третій провід датчика – сигнальний. По ньому в ЕБУ повертається в середньому 90-95% напруги. У момент проходження репера біля датчика напруга на сигнальному дроті знижується до значення нижче, ніж у половину вольта (на різних машинах по-різному, але в середньому – 0,2-0,5 В). Це є сигнал на ЕБУ. І він помітно точніший, ніж сигнал від датчика положення колінвала, а в двигунах із фазообертачами він взагалі єдиний, який може точно вказати фази.
Що буде, якщо сигнал пропаде?
А все просто: ЕБУ, користуючись даними датчика положення колінвала, знатиме, коли поршні проходять верхню мертву точку. Але не знатиме, який саме поршень до цієї точки наближається. Щоб двигун не заглух, ЕБУ дасть форсункам команду переключитися з фазованого впорскування на попарно-паралельний. Двигун працюватиме, але не в штатному режимі. Цікаво, що недосвідчений водій навіть не завжди зрозуміє, що з ДПРВ трапилася якась біда: Check Engine загоряється не завжди, а втрату тяги частенько просто не помічають. Також можна і не помітити підвищену витрату бензину.
У більш важких ситуаціях Check Engine, звичайно, засвітиться. Крім того, можуть з’явитися і зовсім неприємні симптоми: нерівна робота на холостих оборотах, ривки при наборі швидкості, «троїння», а іноді двигун може й заглухнути. Пуск теж може бути утруднений.
На жаль, весь цей набір неприємностей не може однозначно говорити про відмову датчика розподільного валу. З цими ж симптомами може померти, наприклад, котушка запалення, бензонасос або ще щось – дуже вже ці симптоми розмиті. Але якось знайти несправність датчика треба.
Діагностика проблеми
Чесно кажучи, діагностика цього датчика – не дуже проста штука. Але спробуємо щось зробити.
Почнемо з найпростішого та очевидного прийому – підключення сканера OBD. Для цього підійде навіть недорогий китайський, який покаже всі основні помилки будь-якого автомобіля.
А помилки можуть бути різними:
- P0340 (немає сигналу положення розподільного валу);
- P0341 (фази газорозподілу не збігаються з тактами);
- P0342 (низький рівень сигналу ланцюга ДПРВ);
- P0343 (високий рівень сигналу від ДПРВ);
- P0339 (невірний сигнал від ДПРВ).
Найчастіша помилка – просто відсутність сигналу, P0340.
Якщо немає сканера, найпростіший спосіб перевірки ДПРВ – це встановлення справного датчика. Знайти його на двигуні зазвичай нескладно (він стоїть десь з краю поряд з кінцем розподільного валу), зняти теж не проблема.
Висновки
Способів суттєво продовжити життя датчику розподільного валу не існує. Він, як будь-яка деталь із заліза та пластику, має право на природну смерть. Так що залишаються тільки несуттєві способи: намагатися утримувати моторний відсік у чистоті (бруд не шкодує проводку та роз’єми). Зайві вібрації, перегріви – це шкодить будь-якому датчику. До речі, саме тому перевірку ДПРВ краще розпочинати із зовнішнього огляду. Якщо в нього лопнув пластиковий корпус чи проводка до нього позеленіла і розсипається в руках, є привід переживати.
Ремонтувати датчик марно, його доведеться лише змінювати. І не треба себе заспокоювати тим, що двигун якось працює і без нього: двигун у цьому випадку працює в позаштатному режимі, а це не приносить йому користі.
