В мережі на різноманітних форумах думаю ви не раз стикалися з такою процедурою як прокачка нових амортизаторів, де в 99% випадків пишуть, що ця процедура дуже важлива. Чи потрібно прокачувати амортизатори перед монтажем? Чи дійсно важлива ця процедура і що станеться якщо її не виконати? Давайте розглянемо це детальніше і переконаємося чи має це сенс.
На заводах кожен амортизатор після складання проходить перевірку зусиль відбою-стиснення на стенді, який робить зворотно-поступальні дії штока на певному ході. Показання знімаються, щоб виявити можливе підклинювання поршневої групи або вузла ущільнення. Причиною підклинювання може бути застрягання або відхилення від прямолінійності робочого циліндра амортизатора або поршневого кільця, і за їх наявності амортизатор швидко вийде з ладу або матиме дефекти роботи, що проявляються, наприклад, у вигляді стукоту або ходу підвіски з ривками.
Перевірити це можна, тільки здійснюючи повний хід стиснення амортизатора та відбою (вдавлюючи та висуваючи шток до кінця), що найкраще вдається зробити лише вручну. Але додаткову ручну операцію на конвеєрному виробництві проводити накладно, тому всі виробники фактично переклали ці дії на покупця. Найпростіше перевірити амортизатор на справність (а не прокачати), розмістивши його в горизонтальному положенні, коли в циліндр потрапляє повітря і шток рухається легко, без створення зусиль поршневою групою, після чого здійснити 3-5 повних ходів, переконавшись, що відсутні заїдання або підклинювання штока. У разі виявлення нерівномірності руху штока – замінити амортизатор на інший за гарантією. Ось звідси й пішов популярний міф обов’язкової вимоги прокачати амортизатор перед встановленням.
Але що буде, якщо амортизатор не прокачати? Та нічого, загалом, не буде. Прокачування амортизаторів – процедура марна і не є обов’язковою, ні тим більше критичною. Непрокачаний амортизатор не вийде з ладу і не втратить гарантію. Вертикально поставлений амортизатор на своєму штатному місці сам себе і прокачає, а точніше, вижене знизу вгору бульбашки повітря, здатні скупчитися в підпоршневому просторі, завдяки своїй роботі.
Єдина умовна небезпека цих бульбашок у тому, що поршень проганяючи через клапани масло з бульбашками повітря, деякий нетривалий час може працювати з дещо гіршими властивостями. Але це усувається знову ж таки простою штатною роботою амортизатора і додатково їх прокачувати не потрібно. Отже метою прокачування амортизаторів насамперед є виявлення заводського дефекту.
Однак, в теорії, якщо відразу після встановлення амортизатора стрибнути на машині з трампліну або їздити через бордюри, то у такій ситуації поршень амортизатора під великим зусиллям ззовні різко рвонеться по довжині робочого ходу, зустріне на своєму шляху менший опір через наявність повітря і прискорившись вдариться в масло. Через це його перепускні клапани можуть бути пошкоджені. Тому, наприклад, компанія KYB у статті для користувачів своєї продукції пише таке:
Під час транспортування та зберігання у двотрубних амортизаторах робоча рідина перетікає у зовнішній циліндр, а у внутрішній циліндр потрапляє газ або повітря. Це викликає підозрілі звуки під час роботи і може руйнувати дросельні клапани. Щоб уникнути поломки амортизатора, а головне – оцінити працездатність демпфера заздалегідь, перед встановленням його рекомендується привести в робочий стан – прокачати.
Тобто навіть і тут пишуть, що прокачка насамперед потрібна для перевірки справності амортизатора. І якщо ви забули прокачати амортизатори перед встановленням, то нічого страшного, просто перші пару кілометрів старайтесь не стрибати з трамплінів і не їздити по бордюрам.
