Як помирають двигуни, через що, і коли варто зупинитися і відправити автомобіль в сервіс на евакуаторі? Сподіваюся, ви не знайдете в тексті свого «анамнезу», але прочитайте до кінця, в житті буває різне.
Перегрів двигуна
Перегрів двигуна – це одна з поширених причин, яка призводить до важких наслідків і дорогого ремонту двигуна автомобіля. Спробуємо розібратися, з яких причин може виникнути перегрів, які наслідки за цим можуть послідувати, і що робити в такій ситуації.
Нормальна температура двигуна зазвичай знаходиться в межах 80-125 градусів Цельсія, на цей температурний режим розраховані всі матеріали, технічні рідини та навісне обладнання. Причому практика показує, що температура вище 90 градусів протипоказана в будь-якому випадку: зростає ризик детонації під навантаженням, зменшується час служби гумових і пластикових деталей, датчиків і іншого.
На щастя, одиничний нагрів навіть до 130 градусів не викликає серйозних пошкоджень, хіба що трохи більш крихкою стане гума і пластмаса. Справжній перегрів трапляється, коли температура охолоджуючої рідини підскакує до 150 градусів. Температура головки блоку при таких значеннях може перевалити і за дві-три сотні градусів, поршнева група розжарюється навіть сильніше, а антифриз і масло просто закипають. Після таких «пекельних пригод» всі пластикові і гумові деталі виходять з ладу швидко і назавжди. Через термічне розширення і зміни властивостей металів робочі пари в двигуні отримують необоротні пошкодження, а ряд металевих деталей змінює свої властивості.
Загалом, після серйозного перегріву двигун вже не жилець. Буває, що «веде» не тільки головку блоку циліндрів, а й сам блок, через велику різницю температур він втрачає форму і отримує мікротріщини. Природно, деформуються точки з’єднання ГБЦ з блоком, а також посадочні місця колінчастого і розподільного валів. Поршневі кільця розм’якшуються, поршні втрачають геометрію, прихоплює поршневі пальці, провертає вкладиші в нижніх головках шатунів. Вже саме перерахування проблем говорить про те, що навіть якщо половина неприємностей трапиться, то мотор простіше відправити на смітник, ніж відремонтувати.
Чому так відбувається?
Причини сильного перегріву зазвичай банальні: втрата герметичності системи охолодження з витоком робочої рідини, часто внаслідок підвищення температури в контурі через завоздушення, зупинки вентиляторів або забитих радіаторів. Рідше трапляється зупинка помпи, пошкодження її крильчатки або заклинювання термостата, потрапляння розпечених газів в систему охолодження.
Загалом, перегрів – це один з найнадійніших способів убити двигун швидко і необоротно. Досить п’ять хвилин не помічати включену лампочку перегріву або ігнорувати стрілку термометра в червоній зоні і двигун моментально набере ті двадцять-п’ятдесят градусів, які відокремлюють «нормальну» температуру від критичної.
У старіших автомобілях запас вищий і часу трохи більше. Втім, запас цей не дуже великий. Врятувати мотор від сумної долі може тільки швидка і своєчасна реакція і постійний контроль температури. А крім того – періодична перевірка на наявність витоків рідини з системи охолодження і працездатності її основних вузлів.
Втрата тиску масла
Другий спосіб моментально занапастити двигун – це позбавити його масла зовсім або знизити тиск в системі мастила до критично низького. До речі, для цілком повноцінної роботи двигуна з малими оборотами, моторного масла потрібно не так вже й багато, 200 мл цілком достатньо. На щастя, в сучасних двигунах масла мінімум раз в шість-вісім більше, але навіть такий «надлишок» не здатний застрахувати від втрати тиску.
Що буде з двигуном?
В першу чергу без змащення постраждає колінчастий вал і шатунні вкладиші. Підшипники ковзання в цих вузлах здатні працювати без тиску масла лише без навантаження, та й то через кілька хвилин знос стане занадто серйозним. Під навантаженням вкладиш моментально «розмазує» по поверхні шийки колінчастого валу, повністю перекривається подача масла і подальший розвиток подій залежить лише від конструктиву або випадковості.
Найчастіше двигун втрачає потужність і глохне зі зростанням опору обертанню, але якщо обороти були високими, то заклинувший на колінчастому валу шатун може обірвати, він здатний пошкодити дзеркало циліндра або просто зробити дірку в блоці.
Якщо колінвал не зламався і шатун не приварився до нього, то ушкодження множаться. В першу чергу задирає поверхні підшипників ковзання розпредвалу і контактні поверхні його кулачків. Поршнева група теж страждає, бо зі зменшенням об’єму масла, яке надходить через маслофорсунки підвищується температура поршня, а теплопередача через поршневі кільця погіршується, до того ж вони починають працювати майже «на суху».
Так як під час відсутності мастила посилюється тертя і піднімається температура, то неминуче пошкодження дзеркал циліндрів і поршневих кілець. Також через втрату тиску масла неминуче послаблюється гідронятягувач ланцюга або ременя ГРМ (якщо він там є) і порушуються фази, множачи без того фатальні руйнації. А якщо ваш мотор турбований, то з турбіною теж можна попрощатися, тому що вал з крильчатками теж змазується маслом.
Всі перераховані вище несправності – це про майже повну відсутність масла. При короткочасному же падінні тиску ушкоджень менше, зазвичай все обмежується прихватами на вкладишах колінвалу без повного їх виходу з ладу та легкими ушкодженнями ГБЦ. Іноді – «проскакування» ланцюгів ГРМ на зуб-два і підвищеним зносом пластикових деталей.
Чому це відбувається?
В першу чергу через банальне падіння рівня масла внаслідок того, що двигун у великих кількостях пожирає масло і відмов датчиків тиску і неуважність водія. Але навіть у дбайливих водіїв, які перевіряють рівень, можливі проблеми.
Можна пробити картер, причому підкорювати бездоріжжя для цього зовсім не обов’язково – сучасні легкосплавні або навіть пластикові піддони не тримають удар каменю. Ще до швидкої втрати масла призводить вихід з ладу, здавалося б, неважливої системи вентиляції картера. Ніхто не застрахований і від пошкоджень заглушок маслоканалів, розриву трубок подачі мастила (наприклад, на турбіну), а також появи тріщин в блоці і ГБЦ.
Відмова маслонасоса або редукційного клапана теж зустрічається не так уже й рідко, як може здатися. Найчастіше підводять маслонасоси, що наводяться ременем або ланцюгом від колінвала, у них банально обриває ланцюг під навантаженням, наприклад, при холодному ранковому старті.
Наслідки втрати тиску масла за важкістю не поступаються перегріву. У більшості випадків двигун відправляється в смітник цілком. Досить не прислухатися до підвищеного стукоту гідрокомпенсаторів, не помітити загоряння індикатора аварійного тиску, проігнорувати її поморгування на холостих обертах, або голосніше включити музику, щоб ну чути ритмічне постукування під капотом і ось вже ситуація швидко змінюється від поганої до гіршої.
