Багато хто напевно стикався з ситуацією, коли машина починала “ревти” страшним голосом. Спочатку тихенько, а потім починала бурчати все голосніше і голосніше. Часто цю проблеми пояснюють просто – «прогорів глушник». Але насправді не тільки глушник може прогоріти – саму систему випуску влаштовано складніше, ніж здається. Давайте розберемося в її будові та принципі роботи і подивимося де ще можуть вилізти проблеми.
Для чого потрібна система випуску?
Система випуску потрібна не тільки для відведення газів, що відпрацювали. Вона має кілька функцій, і зниження рівня шуму та токсичності вихлопу – це ще не все.
- По-перше, гази, що відпрацювали, крутять крильчатку турбіни на трубованих двигунах.
- По-друге, лямбда-зонди (кисневі датчики), встановлені на випуску, потрібні для підготовки паливної суміші. Вони передають дані про кількість кисню, що не згорів, на основі яких ЕБУ коригує склад суміші.
- По-третє, система випуску має знижувати токсичність випуску, насамперед – концентрацію сполук вуглецю, оксидів азоту та сажі. Тут є відмінності між бензиновими та дизельними моторами, але сьогодні не про це.
- Ну і по четверте, звичайно ж, випускна система має знижувати шум від роботи двигуна. Ось це якраз наша тема, про це й говоритимемо.
Будова
Незважаючи на те, що системи випуску можуть трохи відрізнятися, принципова схема для будь-якого атмосферного двигуна у них однакова. Вона складається з кількох елементів: випускного колектора (який іноді називають “штанами”), муфти, каталізатора, випускної труби, резонатора і глушника. Ще сюди можна додати кисневі датчики та систему підвісу випуску. Причиною виникнення сторонніх звуків може бути все, крім датчиків. Навіщо потрібні всі ці деталі?
Випускний колектор – це перше, що стоїть на шляху відпрацьованих газів (якщо не брати до уваги газорозподільний механізм). Його завдання – відвести гази від кожного циліндра до однієї загальної випускної труби. І зробити це йому треба по-розумному: забезпечивши якісне продування та наповнення камер згоряння. Відомо, що рух газів відбувається хвилеподібно, що часто ускладнює випуск газів та наповнення камер згоряння. Тому конструкція колектора – штука майже завжди складна, а пошуку оптимальних форм та перерізів труб приділяють багато часу.
До блоку він кріпиться намертво, а ось після нього (і каталізатора) може стояти гофра (вона ж – віброізоляційна муфта). Її завдання – ізолювати вібрацію працюючого двигуна від іншої системи випуску. З одного боку, це продовжує життя самому випуску, з другого – знижує кількість вібрації на кузові. А це не тільки його безпека, а й комфорт тих, хто сидить усередині.
Наступний елемент – резонатор. Він же – передній глушник. На екологію він не впливає, і його єдине завдання – знизити рівень шуму. Власне тому він і називається резонатором. У ньому хвилі вихлопу відбиваються і утворюються стоячі хвилі. Тобто звук після нього має стати рівним, а не гуркотіти, як низка пострілів. Але остаточно шум зникає в основному (задньому) глушнику. Конструктивно він трохи схожий на резонатор: усередині в нього теж є перфоровані труби, і відсіки, всередині яких гази гуляють, як лабіринтом, втрачаючи швидкість і температуру. Формулювання дещо спрощене, але наочне.
Ще одна деталь – це труби. Тут все легко, вони з’єднують інші елементи випуску. І, нарешті, вся конструкція не прикручена до кузова чи рами намертво, а кріпиться системою підвісу з гумовими амортизаторами. Це цілком логічно. Подумайте самі, яке тремтіння мав би кузов, якби випуск кріпився до нього намертво. Для зниження вібрацій і використовуються підвіс та гофра.
З пристроєм загалом розібралися. Тепер дивитимемося, що тут може піти не так. Почнемо із самого початку – з колектора.
В чому може бути проблема?
Випускний колектор
Випускний колектор працює у дуже жорстких умовах. Найбільше, звичайно, він страждає від температури, що зазвичай коливається в діапазоні від 700 до 1000 градусів. Іноді вона може бути й вищою – до 1300. Тому сам колектор роблять із тугоплавких матеріалів. Це добре, але має одне слабке місце – прокладка між ним і блоком. Якщо прокладка прогорить, з’являється звук, який описують словами прокладка січе. Часто це свистячий звук, джерело якого знайти нескладно. Спосіб усунення очевидний – заміна прокладки. При цьому потрібно звернути увагу на кріплення колектора: сама по собі прокладка зазвичай не прогорає. А от якщо, наприклад, зламається шпилька, яка його притягує до блоку, то вона прогорить дуже швидко: її спалять розжарені відпрацьовані гази, що прориваються через нещільність. Тому якщо прокладка «січе», насамперед потрібно дивитися саме на кріплення колектора.
Гофра
Часто через значний вік зазвичай виходить з ладу гофра. Це єдиний м’який елемент, який від природи має бути рухливим. І йому ж доводиться працювати за високої температури, тому що стоїть він зазвичай не надто далеко від випускного колектора. Звук гофри, що прогоріла, дуже легко сплутати, наприклад, зі звуком прогорілого резонатора: часто вони стоять поруч, і, сидячи в салоні, визначити джерело низькочастотного гулу важко. Тож якщо відчуваєте, що гуде десь у ногах, то це може бути і гофра, і резонатор. Так що лізти під машину доведеться однозначно.
Гофри не ремонтують, їх просто змінюють. Причому шукати оригінальну гофру потреби немає, їх випускають багато хто, і коштують вони небагато. Головне, знати розміри ( її довжину та діаметр). Спосіб заміни залежить від розташування гофри, але зазвичай цей процес не трудомісткий і в сервісі коштує не дуже дорого.
!!! Відмінна особливість звуку, який вказує на те, що гофра вийшла з ладу – він може бути плаваючим, то тихіше, то голосніше. Причина – саме та сама рухливість гофри. Якщо прогорає резонатор, він завжди бубонить однаково.
Труби
Самі труби іржавіють наскрізь рідко. Фланці – так, можуть заіржавіти до того стану, коли їх вже неможливо роз’єднати. Буває, що труби згнивають у місцях зварювання з глушником чи резонатором, але все-таки найчастіше гниють самі глушники та резонатори. Якщо труба має невелику дірку, її можна заварити. Надійніше, звісно, буде заміна, але якщо дуже хочеться, можна побалуватися зварюванням.
Глушник
Як вже було сказано, відрізнити звук прогорілої гофри і резонатора складно, особливо якщо вони стоять якраз один за одним. Інша річ – основний глушник. Він гарчить ззаду, і помилитися тут важко. Звісно ж, якщо він прогорів або проіржавів, його теж треба міняти: кустарний ремонт проблему не вирішує.
Каталізатор
Начебто нічого складного до цього часу немає: прогоріло – замінив. І все. Але на жаль, не все так просто. Виявляється, тут також можна напартачити. Найчастіше це стосується заміни каталізатора на полум’ягасник. Помилок буває декілька.
Перша – це встановлення дешевого полум’ягасника. Такі зараз модно ставити у сервісах, які обіцяють видалити каталізатор безкоштовно. Чи зустрічали таку рекламу? Напевно. У складі нейтралізатора є дорогоцінні метали, і деякі готові вирізати каталізатори тільки для того, щоб потім їх здати. Навар виходить не надто великим, і щоб на цьому заробити, каталізатори видаляють варварськи. Іноді просто розрізають корпус, вибивають каталізатор брухтом, потім заварюють корпус. Само собою, після цього машина починає гарчати, як лев. Краще, звісно, замість каталізатора поставити хороший полум’ягасник. У цьому випадку машина хоча б не кричатиме.
Наступна помилка – це некоректне вимкнення датчиків кисню. Як було сказано, датчики до каталізатора беруть участь у приготуванні паливної суміші, а якщо вони не працюють, наслідки можуть бути дуже сумними. І підвищена витрата палива – далеко не найгірше.
Лямбди-датчики, які стоять після каталізатора, контролюють його роботу. Зрозуміло, якщо каталізатор вибили, їм контролювати нема чого, і вони починають показувати помилку, тому замість них ставлять «обманки». Іноді вдало, іноді – ні. Найкращий спосіб – це перепрошивка на Євро 2 з програмним відключенням цих датчиків. Тож вибирати місце для ремонту чи заміни каталізатора потрібно ретельно.
Висновки
Гарчання, ревіння – це ще не всі звуки, які може видавати несправна система випуску. Іноді вона стукає. Таке трапляється, якщо порвані гумові амортизатори підвісної системи або відгнили кріплення цих гумок. Причому стукіт може бути дуже суттєвим. Наприклад, якщо резонатор під час різкого розгону починає дубасити об підрамник. Звичайно, досвідчений механік таку несправність виявить легко. Так що, майте на увазі: при огляді машини знизу буває незайвим добре смикати випуск. Дивишся, що-небудь та й виявиться.
