Ями, відкриті люки, вибоїни і лежачі поліцейські – це те, з чим майже всі водії стикаються кожного дня. Всі ці удари припадають на підвіску – але найчастіше вона страждає не тільки від них, але і від неправильної манери керування автомобілем. Прийом динамічного розвантаження – не панацея, але може продовжити життя підвіски, а іноді і поможе уникнути серйозного ремонту, заощадивши гроші. З’ясуємо, що це таке, і як працює.
Що таке динамічне розвантаження?
Динамічне розвантаження – це прийом, покликаний короткочасно розвантажити колеса, які долають несподівану перешкоду, тим самим мінімізувавши її вплив на автомобіль, полегшивши роботу підвіски і знизивши вагу потенційних ушкоджень підвіски і самих коліс.
Говорячи простіше, динамічне розвантаження – це спроба максимально «піджати» колесо, на яке ось-ось повинен припасти несподіваний удар, або на частку секунди зняти з нього частину маси автомобіля: тоді при проходженні вибоїни колесо піде вниз на меншу глибину, а при подоланні опуклості (лежачий поліцейський) на нього припаде менше навантаження.
Яким буває динамічне розвантаження?
Залежно від типу подоланої перешкоди динамічне розвантаження можна умовно розділити на поперечну і подовжню. Поперечна має на увазі перерозподіл навантаження між осями, а поздовжня – між правою і лівою стороною автомобіля.
УВАГА: і поздовжнє, і особливо поперечне динамічне розвантаження – це прийоми, що безпосередньо впливають на дорожню обстановку, тому застосовувати їх можна лише будучи повністю впевненим у безпеці своїх дій і під час відсутності в безпосередній близькості інших учасників руху.
Що таке поперечне динамічне розвантаження?
Поперечне динамічне розвантаження – це досить простий і доступний кожному водієві прийом. Він працює в разі, коли автомобіль проходить через раптову поперечну перешкоду на дорозі – наприклад, це може бути лежачий поліцейський або навпаки, широка поперечна тріщина в асфальті.
Одна з поширених помилок водія, який побачив перешкоду, перед яким він не зможе знизити швидкість до бажаної – це гальмування до останнього, поки передні колеса не досягають цієї перешкоди. Однак наслідки такого гальмування часом можуть бути навіть гірші, ніж в разі, якби автомобіль не гальмував зовсім, а вся справа – в перерозподілі навантаження між осями. При інтенсивному гальмуванні навантажується передня вісь і розвантажується задня, автомобіль крениться вперед, і в момент торкання перешкоди навантаження на підвіску і колеса максимальна: занадто висока швидкість посилюється перевантаженням передньої осі. В таких умовах ризик пошкодити підвіску або колесо значно підвищується.
Динамічне розвантаження передбачає максимальне зниження навантаження на передню вісь в момент її торкання перешкоди. Для цього можна використовувати кілька різних прийомів, але головне – перебороти інстинктивне гальмування. Якщо швидкість підходу до перешкоди висока, і ризик пошкодження автомобіля великий, максимально ефективним буде перед самою перешкодою різко відпустити педаль гальма і по можливості натиснути на педаль газу. В такому випадку автомобіль різко присяде на задню вісь, розвантаживши передню, пружини і амортизатори передньої підвіски розіжмуться і принаймні відбудуться меншими ушкодженнями.
Якщо швидкість автомобіля прийнятна для проходження перешкоди, але знизити навантаження на підвіску все ж потрібно, можна використовувати інший алгоритм дій. Не відпускаючи педаль газу, перед самим перешкодою потрібно різко натиснути і відпустити педаль гальма. В цьому випадку автомобіль «клюне носом», а потім розвантажить передню вісь – і саме в цей момент під колесами має виявитися перешкода.
Базовий варіант динамічного розвантаження, який варто засвоїти починаючим водіям – це просте відпускання гальма перед самою перешкодою. Уже це дозволить значно знизити навантаження на підвіску і колеса в порівнянні з гальмуванням «в підлогу до кінця», коли гальмуючий автомобіль з максимально навантаженою передньою віссю досягає перешкоди. Тому принцип «гальмуй – в останній момент відпусти» найбільш простий, але все одно дуже ефективний.
Однак і в інших випадках педаль газу не варто тримати натиснутою в момент проходження перешкоди. При проходженні перешкод під тягою на всю трансмісію припадають різкі ударні навантаження: наприклад, якщо колесо на частку секунди опиниться в повітрі, воно набирає трохи більшу швидкість, а потім, в момент дотику землі, його швидкість різко повертається до колишнього значення, створюючи перевантаження в трансмісії. Зрозуміло, кілька подібних випадків глобальних проблем не принесуть, але якщо взяти такий стиль водіння в звичку, то більш швидкого ремонту може зажадати не тільки підвіска, але і коробка передач.
Що таке поздовжнє динамічне розвантаження?
Перед тим, як почати говорити про поздовжнє динамічне розвантаження, варто ще раз попередити про вимоги безпеки. На відміну від поперечної, поздовжнє динамічне розвантаження – це складний прийом, який відпрацьовується в школах екстреного водіння, і для його освоєння і застосування потрібні не тільки певні водійські навички, а й довга практика. Поздовжнє динамічне розвантаження використовує той же принцип, але для зміни навантаження на ліву чи праву сторону автомобіля. При русі по дузі повороту на підвіску тієї сторони автомобіля, що знаходиться на зовнішній його стороні, припадає підвищене навантаження, а на внутрішній стороні колеса навпаки, розвантажуються. Таким чином, при русі по прямій при необхідності можна розвантажити ту сторону, на якій виникає раптова перешкода.
Для того, щоб розвантажити сторону, якій належить подолати перешкоду, потрібно різко і коротко повернути кермо в ту ж сторону, на якій виявилася перешкода, а потім негайно повернути його у вихідне положення. Тобто, якщо по правій стороні руху раптом виявився відкритий люк, потрібно різко повернути кермо вправо, щоб завантажити ліву сторону автомобіля і розвантажити праву, і негайно повернути його у вихідне положення. У разі, якщо маневр буде виконаний вірно, автомобіль не піде в занос, зберігши зчеплення з поверхнею, а розвантажена сторона при проходженні перешкоди отримає менше перевантаження, що знизить ймовірність пошкодження підвіски і коліс.
На практиці застосування прийому поздовжнього динамічного розвантаження вельми складно, оскільки вимагає дотримання безлічі умов. Зчеплення коліс з поверхнею повинно бути хорошим, щоб уникнути ризику занесення і втрати керованості, руху кермом – чіткими і вивіреними, пауза між поворотом керма і його поверненням у вихідне положення – відсутня. Крім того, амплітуда руху керма безпосередньо пов’язане зі швидкістю автомобіля: чим вища швидкість, тим менша амплітуда потрібна для виконання прийому. Але правильний розрахунок усього перерахованого вище вимагає від водія досвіду і навичок, тому первинне відпрацювання або спонтанне застосування поздовжнього динамічного навантаження в дорожніх умовах рекомендувати категорично не можна.
