Зовні відрізнити кондиціонер від клімат-контролю можна за наявністю клавіші «auto» на блоці управління в салоні. Але що дає ця кнопка при експлуатації автомобіля?
Кондиціонер в машині незамінний в спекотну погоду. Ось тільки на його блоці управління доводиться постійно щось налаштовувати. Інша справа – клімат-контроль: виставив бажану температуру, натиснув кнопочку «auto» і забув про всі маніпуляції. Це, звичайно, в ідеалі. А на ділі деякі сучасні автомобілі відрізняються далеко не самим адекватним алгоритмом роботи клімат-контролю: то дме не туди, то електроніка відмовляється підтримувати виставлену температуру. Хоча це вже тема окремої розмови. Ми ж зосередимося на технічних відмінностях кондиціонера від клімат-контролю.
Кондиціонер і клімат-контроль розрізняються приблизно так само, як карбюраторний і інжекторний двигуни. Щоб автоматично підтримувати задані водієм параметри, структурну схему звичайного кондиціонера забезпечили окремим «мозком», датчиками і приводами з електронним управлінням.
Є у кондиціонера і електричні регулювання. Крім кнопки активації компресора, це ще і управління швидкістю моторчика вентилятора (за допомогою резистора), навіть якщо перемикач на панелі механічний. Але в будь-якому випадку продуктивність системи коригується тільки вручну. Також на багатьох машинах застосований електричний привід заслінки рециркуляції (моторчик зі змінним контактом замість троса). По конструкції він схожий зі своїм побратимом в клімат-контролі, але позбавлений автоматичного режиму роботи.
У випадку з клімат-контролем всі заслінки мають електричні приводи. Ними керує блок управління. Привід заслінки рециркуляції має всього два фіксованих положення (відритий або закритий), а у заслінок, що відповідають за температуру і напрямок потоків повітря, більш просунутий алгоритм роботи (можливий будь-який кут відкриття).
Швидкістю моторчика вентилятора керує вже не звичайний резистор, а напівпровідниковий транзистор. В ручному режимі управління він має кілька фіксованих ступенів. Їх число залежить від конструкції поворотної шайби на панелі управління. А при включеному режимі «auto» швидкість задає безпосередньо блок управління з більш широким набором проміжних значень швидкості.
У порівнянні з кондиціонером в систему клімат-контролю включено кілька додаткових датчиків. Основними є сенсори сонячного випромінювання і температури повітря в салоні. Завдяки їх показаннями блок управління оперативно перенаправляє потоки повітря і коригує його температуру, щоб підтримувати комфортні умови.
Також «мізки» клімат-контролю орієнтуються на інші показники, наприклад, температуру охолоджуючої рідини двигуна. Для цього іноді використовується окремий датчик в блоці пічки, але частіше дані беруться з моторного сенсора. Ця інформація допомагає блоку управління правильно оцінити теплові ресурси і грамотніше розпорядитися ними.
Блок управління клімат-контролем дійсно можна порівняти з «мізками» інжекторного двигуна, враховуючи кількість всіляких режимів корекцій, починаючи від гнучкого управління продуктивністю компресора кондиціонера, яка недоступна в ручному режимі, і закінчуючи хитромудрим алгоритмом роботи заслінок і моторчика вентилятора. А все заради того, щоб оперативно підлаштовуватися під поточні умови і не відволікати водія від керування автомобілем. Під час прогріву електроніка клімат-контролю сама прикриє заслінку рециркуляції, щоб взимку обмежити потік холодного повітря ззовні в салон, відразу після запуску двигуна, а влітку – гарячого.
Джерело: zr.ru
