Коли вирушаєте за покупкою вживаного автомобіля в одну з країн Європи, пам’ятайте: існують автомобілі, які незалежно від місця експлуатації є дуже ненадійними.
На такі автомобілі може бути приваблива ціна. Мало того, господар з радістю торгується за такий агрегат. Ще б пак: якщо він залишить цей горе-автомобіль у себе, йому доведеться викласти велику суму грошей не тільки за ремонт, але і за техогляд, і страховку. І в суму набіжить стільки грошей, що найпростіше викинути таку машину на смітник.
Німецьке видання Autobild опублікувало антирейтинг семи автомобілів, які не варто купувати ні в якому разі. Інакше вони витягнуть з власника більше грошей, ніж вони коштують. Аналіз наведений на статистиці організації, яка проводить технічний огляд TÜV ( “Technische Überwachungs-Verein” – Об’єднання Технічного Огляду, Німеччини).
Приблизно у третини автомобілів, про яких буде йти мова, виявляються значні недоліки при обов’язковому технічному огляді, який здійснюється після семи років експлуатації транспортного засобу. Після перевірки проблемного авто, в протоколі технічних випробувань TÜV робиться відмітка з абревіатурою – “ІН” (німецькою мовою – “ЕМ”), яка розшифровується як “істотні недоліки”, а також вказується інформація про необхідність його якнайшвидшого ремонту та повторної діагностики. Серед класичних прикладів “ІН”:
- Істотна зношеність напіввосей і кульових опор;
- Численні потоки масла;
- Зношені тормозні диски;
- Прогнилі і діряві вихлопні системи;
та ще багато іншого. Ремонт коштуватиме не малих грошей і часом може навіть перевищувати вартість самого автомобіля. Отже, тримайтеся подалі від цього барахла.
Вашій увазі представляють антирейтинг вживаних автомобілів:
ALFA ROMEO 147
У звіті TÜV, даний автомобіль (період виробництва: 2001-2010, вартість у Польщі від 3000 євро) впевнено займає щороку останнє місце в списку. Повністю зношені кульові опори, поржавілий глушак і потоки масла є ще відносно маленькими недоліками в порівнянні з іншими сюрпризами, які можна зустріти в цьому милому італійському авто. Наприклад, Alfa Romeo рекомендує робити заміну ременя ГРМ через кожні три роки, що в парі із заміною водяної помпи, незалежно від типу двигуна може обійтися в 1000 євро. В іншому випадку існує високий ризик пошкодження мотора, в зв’язку з можливим розривом ременя ГРМ. Досить часто, у версії 2.0 Twin Spark самі ж шатуни створюють руйнівну дію на блок двигуна. До цього можна додати надмірно зношене зчеплення і значні проблеми з коробкою передач після 30 000 км.
Пару слів про електропроводку: електрична система багата сюрпризами. Постійно мигає індикатор подушки безпеки, нескінченні повідомлення про помилки, які видає бортовий комп’ютер, навіть якщо їх зовсім немає, несправності в CAN-шині і багато іншого . Втім, водії 147-ої люблять свої Alfa Romeo всупереч усьому. Все тому, що вона така красива і приголомшлива. Але, на жаль, в цьому випадку – любов і страждання невід’ємно доповнюють один одного.
CHRYSLER PT CRUISER
Chrysler PT Cruiser (період виробництва: 2000-2009, вартість у Німеччині від 1500 євро). Досить часто ті, хто купують цей автомобіль новим, який, правда, виглядає, як ретро-мобіль, сподіваються побачити в ньому передові і надійні технології. Однак з точки зору інспекторів TÜV, в цьому автомобілі є всього лише два позитивних моменти. Це – досить зносостійка система випуску відпрацьованих газів, а також малий рівень корозії кузова.
Можливо, остання перевага викликана саме тим фактом, що двигун і трансмісія несуть великі втрати масла, які згодом розпорошуються завдяки зустрічному обдуву, що дозволяє, в прямому сенсі слова, законсервувати дно автомобіля.
Значний люфт в рульовій тязі і кульових опорах давно є нормою для Chrysler PT Cruiser. До того ж у багатьох випадках, рульовий механізм “вмирає” занадто рано. 116-тий і 141-ий сильні бензинові двигуни працюють, як правило, з серйозним гулом і можуть зовсім легко забезпечити вам прогорання прокладки головки блоку циліндрів. При цьому, власники таких машин добре знайомі з проблемою передчасного зносу фрикційних накладок зчеплення. Таким чином, коли заходять розмови про суперечливий дизайн автомобіля і його співвідношення з якістю, то напрошується лише один висновок – якість залишає бажати кращого.
FIAT DOBLO
Fiat. Італійський бренд істотно поліпшив свою якість за останній час. Сьогодні набагато швидше поржавіє Mercedes, ніж FIAT, але, на превеликий жаль, деякі зауваження до цієї марки все ж залишилися, як у випадку з Doblo (період виробництва 2001-2010, вартість від 2000 євро). Перелік можливих дефектів досить довгий. У бензинових моторах – це прогорілі прокладки, а також протікання водяної помпи. У дизельних версіях “вмирають”: турбонадуви, інжектор і паливний насос високого тиску (ТНВД). При цьому важель КПП, зношена куліса і неробочий блок системи запалювання змушують нервувати багатьох власників. Ну і вже традиційно: зношені рульові тяги і кульові опори, а також великі потоку масла в парі з проржавілим глушником викликають неабияке занепокоєння інспекторів TÜV. Ще один істотний недолік: їздові характеристики автомобіля викликають серйозні побоювання. При швидкій зміні смуги руху з’являється сильне розгойдування кузова. Добре, що при такій ситуації в справу може втрутитися система стабілізації курсової стійкості, якої, щоправда, не було в перших моделях Doblo. І при найгірших розкладах фургон може просто перекинутися!
В результаті убогий висновок від TÜV говорить про серйозні проблеми з двигуном і низьким рівнем безпеки. В таких умовах навіть хороша ціна навряд чи зможе привернути увагу покупця.
FORD KA
Ряди невдах за класифікацією TÜV поповнив і Ford Ka. Ka – як карієс. Як правило, під час щорічного візиту до стоматолога він говорить вам про ті зуби, які найбільш схильні до руйнування. У випадку з Ка справи йдуть інакше. Інспектори TÜV ретельно намагаються знайти ті місця, які залишилися недоторканими корозією. І такі, безсумнівно, присутні в цьому авто: бампера, рульове колесо і приладова панель. Так, вони виготовлені з пластику. Все, що зроблено з металу, в Ка іржавіє. Найбільше корозії: на бічних порогах, на дні, в місцях навколо паливного бака і його горловини, задніх стійках кузова, кришці багажника, дверях, бічних молдингах. Картину доповнюють просілі пружини на передній осі. І в такому контексті цілком логічним виглядає те, що важелі підвіски, гальмівні диски і фрикційні накладки зчеплення довго тут не ходять. Ось тільки двигуни не вписуються в загальну концепцію Ford Ка. За винятком іноді “втомлених” розподільних валів, які встановлювалися протягом перших двох років виробництва, силові агрегати цих автомобілів на диво стабільні в роботі.
JAGUAR S-TYPE
Найбільш поширена проблема S-Type (період випуску 1999-2007, вартість від 3000 євро) – автоматична коробка передач в дорейстайлінгових версіях до 2002 року. Існує висока ймовірність поломки пружини в розподільному механізмі коробки, і тоді трансмісія більше не зможе переключитися на 4-у і 5-у передачі, а на дисплеї з’явиться повідомлення про “несправності” коробки передач. Такий ремонт може обійтися у 800 євро. Але будьте готові до того, що замість того, аби просто замінити зламану пружину, більшість СТО спробує просто нав’язати вам покупку нової АКПП за 5000 євро.
Найбільшими проблемами двигунів V8 є напрямні для ланцюгів і їх натяжні ролики, які зроблені зі звичайної пластмаси і встановлювалися на більш ранніх моделях двигунів. Такі елементи можуть запросто розкришитися протягом декількох років експлуатації. І той, хто не замінив ці ролики своєчасно, ризикує зіткнутися з серйозними ушкодженнями силового агрегата. При огляді в TÜV найбільшу увагу до себе привертають зношені рульові тяги і нижні кульові опори. На порогах також місцями присутня незначна іржа, яка, втім, не несе будь-якої серйозної небезпеки.
RENAULT MEGANE
Renault Megane другого покоління (період виробництва 2002-2008, вартість від 1500 євро). Зовнішні риси француза (який отримав п’ять зірок за безпеку в NCAP) роблять його практично винятковим в своєму класі автомобілем. Проте, він не так і не зміг похвалитися своєю надійністю. Особливо дратують власників примхи електроніки, як наприклад, система безключового доступу з використанням кодової карти, яка часто не дає своєму господареві просто потрапити в автомобіль. На додаток до цього виникають також проблеми із замком блокування рульового колеса. У дизельних версіях, офіційно визнаними є дефект турбонадуву, а в бензинових – дефекти стартера і паливного насоса. Більш того, вийшли з ладу генератори і протікання різних рідин зустрічаються майже у всіх моделях, незалежно від типу кузова або силового агрегату. Розірвані гумові кріплення вихлопної системи є одними з найбільших недоліків. Як правило, в Renault Megane найбільш слабкими місцями є: напіввісь, кульові опори і рульові тяги. Своєю чергою, в TÜV пред’явили претензію щодо Megane з приводу занадто великого люфта в рульовому механізмі, який втричі перевищує встановлені норми.
MERCEDES-BENZ M-KLASS
Мерседес – це солідне і надійне придбання, можна сказати, автомобіль для життя. Але так було лише одного разу! З моменту появи першої моделі “чотириокого” Е-класу (в кузові W 210 в 1995-му році) якість цих автомобілів поліпшувався з кожним роком. Benz-у коштувало великих зусиль зберегти свою досконалість, яка була на слуху у кожного ще з кінця 90-х років. Отже, представляємо вашій увазі короля дефектів – перший M-клас (кузов W 163, період випуску з 1997 до 2005 рік, вартість – від 4000 євро). Близько 35% 11-ти літніх автомобілів цієї моделі, які були на технічному огляді, мали проблеми, пов’язані зі стуком в підвісці. Хоч М-клас і не іржавіє так інтенсивно як Е-клас, його рульові тяги і кульові опори схильні до надмірного зносу. Найбільш поширеним недоліком є підвищений люфт в наконечниках поперечної рульової тяги. При цьому якість обробки кузова і матеріалів першого зібраного в США Mercedes M-класу цілком відповідає рівню моделі FIAT Panda. Трохи пізніше ті автомобілі, які були зроблені в Magna Steyr AG & Co KG в австрійському Граці, помітно покращилися в якості.
Після фейслифтинга в 2001 Daimler доклав руку до поліпшення якості цієї моделі, але і в той же час створив втілення “жаху”: дизельну версію ML 400 CDI V8 з 250 л.с., в якій автоматична коробка “вмирала” вже на ранніх термінах, особливо при буксируванні причепа. Двигун також доставляв багато клопоту, наприклад, прогорілі прокладки або розтягнуті ланцюги розподільних валів.
Отже такі автомобілі варто купувати, тільки якщо в них були усунені всі наявні недоліки і якщо вкладення в такий автомобіль будуть мінімальними, а також в тому випадку, якщо власник пред’явить вам документи про проходження обов’язкового технічного огляду транспортного засобу.
