Принцип роботи класичного автомата ми розглядали не раз (Гідромеханічний автомат). Але яким чином працювали автоматичні коробки передач в ті часи, коли автомобільної електроніки не було?
А все доволі просто. За перемикання передач відповідала гідравлічна автоматика. На відміну від сучасних коробок, ранні автомати мали два насоси: один на вхідному валу, а другий – на вихідному.
Автомати реагували на тиск від цих насосів, який розподіляється золотніком, сполученим з педаллю газу, а також на вплив відцентрового регулятора. Зчеплення і стрічкові гальма, які задіяли зазвичай не більше трьох передач (одна з них – пряма) включалися за допомогою відцентрового регулятора.
Економічність автомобілів з такою коробкою була невисока, в тому числі з-за того, що гідротрансформатор не мав блокування.
А от перші звичні нам автомати з електронним блоком управління появилися тільки на початку 80-х років. Наприклад, впровадження електронної системи управління автоматичною коробкою передач першими реалізували фахівці Toyota в 1983 р. Далі Ford в 1987 році перейшов на використання електроніки для управління передачами та блокувальною муфтою гідротрансформатора.
Сьогодні АКПП продовжує еволюціонувати. З урахуванням жорстких екологічних стандартів і зростання цін на паливо виробники прагнуть підвищити ККД трансмісії, домогтися паливної економічності.
